Урологія

Урологічне відділення Aile Hastanesi надає послуги з діагностики та лікування урологічних онкологічних операцій, дитячої урології та чоловічих сексуальних дисфункцій на додаток до звичайних операцій, таких як ТУР простати та сечового міхура, операції на простаті HOLEP відкритим та закритим способом (уретероскопія, гнучка уретерореноскопія, черезшкірна нефролітотомія).

При лікуванні розладів сечовипускання, пов’язаних зі збільшенням передміхурової залози (BPH), застосовуються медикаментозні та хірургічні методи лікування (ТУР, операція на простаті з використанням гольмієвого лазера -HoLEP). Крім того, ведуться інтенсивні дослідження в таких галузях, пов’язаних зі здоров’ям простати, як скринінг раку простати та лікування інфекцій простати.

УРООНКОЛОГІЯ

У відділенні проводяться нервозберігаюча радикальна простатектомія (при раку простати) та радикальна цистектомія (при раку сечового міхура). За підтримки служб анестезіології та інтенсивної терапії проводяться й інші урологічні онкологічні операції, такі як рак нирки та яєчка.

ЕНДОУРОЛОГІЯ ТА СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА

В урологічному відділенні лікарні Aile проводяться ендоскопічні операції (закрита система) при лікуванні сечокам’яної хвороби.

Урологічне відділення надає послуги з ендоурологічного лікування сечокам’яної хвороби (уретероскопія, RIRS (гнучка уретерореноскопія), черезшкірна хірургія каменів у нирках - PCNL).

ЖІНОЧА УРОЛОГІЯ

Надаються послуги з діагностики та лікування таких захворювань, як нетримання сечі (стресове нетримання сечі та ургентне нетримання) та інтерстиційний цистит.

АНДРОЛОГІЯ

Обстеження, огляд та лікування еректильної дисфункції та проблем з еякуляцією у чоловіків, а також захворювань, пов’язаних із чоловічим безпліддям, плануються та проводяться спільно з іншими медичними спеціальностями.

При проблемах з ерекцією проводяться PRP, терапія стовбуровими клітинами, ESWT та застосування пенільних протезів. Операції з подовження та потовщення статевого члена проводяться в рамках естетики статевого члена.

ДИТЯЧА УРОЛОГІЯ

Дитяча урологія займається вродженими або набутими захворюваннями сечовидільної та статевої систем, які проявляються у новонароджених та в пізніші періоди, починаючи з утроби матері, і їх лікуванням. Прикладами таких захворювань є водянка та кіста насінного канатика, неопущене яєчко, обрізання, невідкладні стани яєчок та мошонки (гостра мошонка та перекрут яєчка), міхурово-сечовідний рефлюкс та гіпоспадія.

УРОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА МЕТОДИ ЇХ ЛІКУВАННЯ

ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ - BPH

Трапляється у 1/3 чоловіків старших за 50 років. Не є злоякісною пухлиною. Вважається, що це зростання відбувається під впливом гормонів. Доброякісні утворення простати не слід плутати з раком. Механізми утворення різні, і після виникнення одного з них інше не є його продовженням. Однак у 15 відсотках випадків обидва захворювання можуть траплятися разом.

Після збільшення простати вона стискає сечівник, пацієнт мочиться з труднощами і навіть не може вчасно помочитися.

СИМПТОМИ

Спочатку діаметр струменя сечі зменшується, потік сечі сповільнюється. Під час сечовипускання стоячи або сидячи пацієнт не може помочитися вперед. Сеча виділяється переривчасто. Сеча тече краплями. Виникає відчуття неповного випорожнення. Сеча виділяється не одразу, і доводиться чекати деякий час. Оскільки сечовипускання сповільнюється, тривалість сечовипускання збільшується. Виникає часте сечовипускання. Як правило, вночі сечовипускання немає або воно може бути лише один раз.

Як і в кожного пацієнта, детально вивчаються скарги пацієнта та супутні захворювання. Збільшення передміхурової залози - не єдина причина скарг на сечовипускання з нижніх відділів сечовидільної системи. Не слід забувати, що захворювання, які порушують скорочення сечового міхура, діабет, деякі неврологічні захворювання, стеноз сечівника, інфекції також можуть викликати подібні скарги.

Тому перед початком лікування пацієнти повинні бути детально обстежені.

ДІАГНОСТИКА ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Аналіз сечі, детальна оцінка стану сечового міхура, простати та нирок за допомогою ультразвуку, вимірювання потоку сечі за допомогою тесту на сечовипускання, аналіз крові на ПСА - основні використовувані тести. Залишкова сеча в сечовому міхурі після сечовипускання вимірюється за допомогою УЗД.

Крім того, оцінити вираженість скарг допомагає Міжнародна шкала симптомів простати (IPSS), за якою пацієнти оцінюють себе.

У деяких випадках може знадобитися ендоскопічне (за допомогою камери) обстеження уретри та сечового міхура.

КОЛИ НЕОБХІДНА ОПЕРАЦІЯ?

1. Пацієнти, яким не допомагає медикаментозне лікування або які не використовують лікарські препарати

2. Пацієнти, на якість життя та соціальне життя яких негативно впливають скарги на сечовипускання

3. Пацієнти, які не можуть мочитися та катетеризовані

4. Пацієнти із запаленням сечовивідних шляхів

5. Пацієнти, які не можуть мочитися та в яких сечовий міхур або нирки починають руйнуватися через залишкову сечу

6. Пацієнти з каменями в сечовому міхурі

7. Пацієнти зі збільшеною простатою та кровотечею в сечі

Перелічені вище стани стосуються пацієнтів, яким операція абсолютно необхідна. Кожен пацієнт має оцінюватися індивідуально. При цьому враховуються багато чинників, таких як наявні супутні захворювання, прийняті препарати, загальний стан здоров’я, очікування від операції, сексуальне життя, соціальна робота, і обирається найбільш відповідний для пацієнта метод лікування.

ОПЕРАЦІЇ НА ПЕРЕДМІХУРОВІЙ ЗАЛОЗІ

ТУР-П: це процедура, при якій тканина простати, особливо розміром менше 80-100 грамів, висікається за допомогою дроту з електричним струмом, який вводиться через сечівник за допомогою пристрою з камерою. Сьогодні широко застосовуються біполярна та плазмокінетична техніки з використанням різних електричних струмів. Вона ґрунтується на очищенні тканин простати, що блокують сечівник.

HoLEP: Це повне видалення збільшеної тканини простати за допомогою лазерної енергії. Його переваги порівняно з методом ТУР - набагато менша кровотеча. Його можна застосовувати до простати будь-якого розміру. Цей метод є кандидатом на те, щоб стати золотим стандартом. Це найбільш відповідний варіант хірургічного лікування, особливо при великих розмірах простати. Не порушує ерекцію. Тривалість зондування та перебування в стаціонарі невеликі. Відсутність виділення сперми після статевого акту

Відкрита простатектомія: це видалення збільшеної (понад 100 г) тканини простати з розрізом у черевній порожнині або без нього в сечовий міхур. Існує ризик кровотечі, і може знадобитися тривала госпіталізація. Тривалість роботи катетера більша. Повернення до нормального життя потребує часу.

ЩО ТАКЕ HOLEP?

Це процес енуклеації тканини простати за допомогою енергії гольмієвого лазера, тобто повне видалення її з капсули. Застосовується з 1995 року. Особливо в останні роки популярність методу зростала паралельно з розвитком лазерних технологій. Особливо завдяки високоенергетичним лазерним апаратам операція проводиться успішніше та з меншою кількістю ускладнень.

ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ЦЯ ОПЕРАЦІЯ?

Операція проводиться під загальною або спінальною анестезією (знеболення нижче пояса). У статевий член через зовнішній сечівник вводяться спеціальні інструменти з камерою. Перевіряється, чи немає стенозу сечівника. Оглядається збільшена тканина простати. У сечовий міхур вводяться спеціальні інструменти, які досліджують сечовий міхур на наявність пухлин та каменів. Потім простата процарапується лазером у певних точках, і досягається сіро-біла капсула, що оточує тканину простати. Судини, які виходять із капсули в простату, легко запечатуються лазером, і кровотеча стає набагато меншою.

Залежно від розміру або форми тканини простати, вона видаляється з оболонки по 2-3 або по одній частині та викидається в сечовий міхур. Викинута в сечовий міхур тканина простати розділяється іншим інструментом (морцелятором) та виводиться з організму за допомогою вакууму. Після видалення всіх фрагментів проводиться заключний контроль, і процедура завершується встановленням катетера.

Видалена тканина простати відправляється до патологоанатомічного відділення для дослідження на наявність раку.

КОМУ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ HOLEP?

HoLEP - це хірургічний метод, який може бути застосований до всіх, кому рекомендована операція на передміхуровій залозі. Оскільки техніка HoLEP має низку переваг перед іншими хірургічними методами, вона також застосовується безпечніше у випадках, коли інші методи не можуть бути застосовані.

Хоча класичний метод ТУР не рекомендується при простаті масою понад 80-100 г, HoLEP може застосовуватися набагато успішніше, особливо при великих простатах. Крім того, для HoLEP не існує верхньої межі розміру простати. HoLEP також успішно виконується за один сеанс у пацієнтів із каменями сечового міхура, що супроводжують розміри простати.

Крім того, вона може застосовуватися безпечніше, ніж інші методики, у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, коронарними стентами або шунтуванням у минулому, а також у пацієнтів, які приймають препарати для розрідження крові у зв’язку з оклюзією судин.

СКІЛЬКИ ДНІВ ПОТРІБНО ПЕРЕБУВАТИ В ЛІКАРНІ ПІСЛЯ ЦІЄЇ ОПЕРАЦІЇ?

Як правило, пацієнта виписують із лікарні на 2-3 день після операції.

ЧИ ВПЛИВАЄ ЦЯ ОПЕРАЦІЯ НА СЕКСУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ?

При операціях із доброякісного збільшення передміхурової залози, таких як HoLEP, простата вишкрібається з капсули. При порівнянні за кількістю використовуваної енергії було доведено, що енергія гольмієвого лазера впливає на капсулу простати лише на глибину 0,4 мм. Іншими словами, енергія, яка використовується для розділення тканин простати, не пошкоджує нерви, що забезпечують її укріплення. Електрична енергія, яка використовується в операції ТУРП, може поширюватися на глибину до 4 мм.

Спільним недоліком HoLEP та інших методів відкритої простатектомії TURP з погляду сексуальних функцій є те, що вони викликають ретроградну еякуляцію або нездатність до еякуляції. Оскільки тканина простати повністю очищена, у момент оргазму сперма потрапляє назад у сечовий міхур та виводиться із сечею. Це не шкодить здоров’ю.

У результаті HoLEP не пошкодить ерекцію, але викличе ретроградну еякуляцію під час оргазму.

РАК ПРОСТАТИ

Хоча існує безліч чинників ризику, рак простати переважно розвивається у чоловіків через вплив на передміхурову залозу чоловічого гормону (тестостерону) з віком. Рекомендується, щоб кожен чоловік старший за 40 років, якщо в родині є історія раку простати, і старший за 50 років, якщо в родині немає історії раку простати, проходив щорічне обстеження та здавав аналіз на ПСА в крові. У підозрілих випадках проводиться індекс здоров’я простати, багатопараметрична МРТ простати та розширене генетичне обстеження. Процедура фьюжн-біопсії МРТ-УЗД (магнітно-резонансна томографія-УЗД) проводиться ректально або промежинно під седацією для пацієнтів, яким вирішено провести біопсію. Завдяки цьому методу, який регулярно застосовується в нашій клініці, ракові пухлини, які неможливо виявити за допомогою УЗД, стають видимими за допомогою МРТ та дозволяють проводити прицільну вибірку підозрілих утворень. При хірургічному лікуванні раку передміхурової залози в нашій клініці успішно виконуються операції лапароскопічної радикальної простатектомії та відкритої радикальної простатектомії. Враховуючи чинники ризику захворювання, необхідність висічення тазових лімфатичних вузлів та додаткові методи лікування відповідно до результатів патоморфології визначає ваш уролог.

КАМЕНІ В НИРКАХ ТА СЕЧОВОДАХ

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ КАМЕНІ В НИРКАХ?

Камені в нирках, що викликають сильний болісний біль, можуть призвести до обструкції нирок, втрати функції нирок та ниркової недостатності, якщо вчасно не надати відповідну допомогу. Ба більше, інфекція, що виникає, може потрапити в кров та викликати порушення функцій інших органів і тяжкі інфекції (уросепсис).

Хоча в різних регіонах це захворювання трапляється з різною частотою, у нашій країні його поширеність становить 11 %. Іншими словами, приблизно кожен дев’ятий житель нашої країни страждає на сечокам’яну хворобу. У чоловіків вона трапляється в 2-3 рази частіше, ніж у жінок. Особливо часто вона трапляється у віці 40-60 років.

ЯКІ СИМПТОМИ ДАЄ КАМІНЬ У НИРЦІ?

Найчастішими симптомами є періодично посилюваний та слабнучий біль (ниркова колька), печіння та зміна кольору сечі. Біль тупий, сильний, переймоподібний та минущий. Пацієнти зазвичай описують біль як найсильніший з усіх, які вони коли-небудь відчували. Його навіть порівнюють із пологовим болем, який відчувають жінки.

Коли камені потрапляють із нирки в сечовід, біль виникає в паховій ділянці та може віддавати вниз. Біль не посилюється та не зменшується залежно від положення. Біль може супроводжуватися нудотою, блюванням, печінням та зміною кольору сечі. При супутній інфекції може спостерігатися лихоманка. Якщо обструкція нирки двобічна, спостерігається зменшення кількості виділюваної сечі.

Також рідко трапляються пацієнти з каменями без скарг.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ КАМІНЬ У НИРЦІ?

Для встановлення діагнозу ми використовуємо біохімічні та рентгенологічні методи. Для цього ми направляємо пацієнтів до лабораторних та радіологічних відділень:

Перший з аналізів - аналіз сечі. У сечі пацієнтів із каменями можна побачити клітини крові, кристали та бактерії, якщо є інфекція. Як аналіз крові насамперед необхідно провести аналіз функції нирок (креатинін, сечовина, BUN). При підозрі на інфекцію необхідно провести повний аналіз крові та визначити маркери інфекції.

Остаточний діагноз кам’яної хвороби ставиться за допомогою рентгенологічних методів.

Ультразвукове дослідження: Це перший обраний метод. Його найважливішою перевагою є те, що воно не використовує випромінювання та є першим обраним методом у дітей та вагітних пацієнток.

Рентген: Оскільки близько 70 % каменів містять кальцій, їх можна візуалізувати за допомогою рентгена (пряма рентгенографія сечової системи). Камені, які можна візуалізувати за допомогою рентгена, називаються непрозорими (Ca-фосфат, Ca-оксалат), а ті, які неможливо візуалізувати, називаються рентгенопрозорими (сечова кислота, урат амонію, ксантин, камені, спричинені лікарськими препаратами). Деякі камені не можуть бути чітко візуалізовані та називаються напівпрозорими (магній-амоній-фосфат: струвіт, апатит та цистин).

Томографія: З моменту своєї появи комп’ютерна томографія (КТ) визнана найчутливішим (99%) методом діагностики пацієнтів із каменями. Її головні переваги в тому, що вона дає інформацію про розташування, розмір та твердість (щільність) каменя, а також про співвідношення нирки та внутрішньочеревних органів. Хоча радіаційне опромінення є найбільшим недоліком, це побоювання було усунено завдяки використанню пристроїв, що випромінюють малі дози радіації.

Інше:

Ядерні методи (DMSA, DTPA, MAG3) можуть бути використані у випадках втрати функції нирок або структурних порушень, що призводять до порушення дренажу. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) також є обраним методом дослідження у вагітних пацієнток, у яких рентгенівські методи незручні.

ЯК ЛІКУЮТЬ КАМЕНІ В НИРКАХ?

Лікування каменів у нирках планується залежно від розташування та розміру каменя, а також клінічного стану пацієнта та супутніх захворювань.

Дроблення каменів за допомогою екстракорпоральних звукових хвиль (ESWL)

Це метод лікування, що не потребує анестезії та застосовується при невеликих каменях у нирках. В основі методу лежить принцип передачі звукових хвиль, які виробляються генератором, через шкіру на нирку та камінь і дроблення каменів. Для повного позбавлення від каменів потрібно кілька сеансів. Розбиті фрагменти каменів самочинно виводяться з організму із сечею. Не рекомендується вагітним жінкам та пацієнтам, які приймають препарати для розрідження крові.

Твердість каменя, відстань між каменем та шкірою, місце розташування каменя в нирці та розмір каменя - чинники, що впливають на успіх. Враховуючи всі ці чинники, операція може бути проведена безпечно та успішно у відповідних пацієнтів.

Уретеро-реноскопічна літотрипсія (URS-RIRS)

Цей метод відомий як безкровна та безрозрізна операція. Під анестезією камені в сечоводі або нирці руйнуються шляхом введення через сечівник (уретру) спочатку в сечовий міхур, а потім у сечовід інструментів (ендоскопів), які мають камеру на дуже тонкому кінці та дозволяють нам бачити всередині тіла. Камені у верхніх відділах сечоводів та нирках подрібнюються за допомогою гнучкого ендоскопа, що називається уретерореноскопом, та лазера, і залишаються для самочинного виходу. Більші фрагменти каменів видаляються за допомогою інструментів, що називаються кошиками. Ця процедура може безпечно застосовуватися у пацієнтів, які приймають препарати для розрідження крові. Її основними перевагами є відсутність розрізів на тілі та коротке перебування в лікарні. Недоліком є низький відсоток успіху при великих каменях у нирках та необхідність проведення кількох сеансів.

Черезшкірна нефролітотомія (ЧНЛ)

Черезшкірна нефролітотомія - це процедура, при якій на спині під анестезією створюється трубка-шлях, що йде від шкіри до нирки, і камені розбиваються та видаляються шляхом введення в нирку ендоскопа (нефроскопа) через цей шлях. Це найуспішніший метод, особливо при великих каменях у нирках (розміром понад 2 см), коли інші методи не допомагають.

Крім цих методів, при лікуванні каменів можуть застосовуватися лапароскопічні та відкриті хірургічні методи. Відкрита хірургія сьогодні практично не застосовується та обирається в обмежених групах пацієнтів, де інші методи не дають результату. Лапароскопічна хірургія застосовується як альтернативний метод відкритої хірургії.

За ред.: DOÇ.DR. МЕХМЕТ НУРІ БОДАКЧІ